Сообщения

Сообщения за декабрь, 2018

Ой у полі кирниченька - Народна пісня

Изображение
Ой у полі кирниченька Українська народна пісня Слова музика: народні  Текст пісні - Ой у полі криниченька Виконує; Борис Сичевський Ой у полі криниченька, Там холодна водиченька. Ой там Роман воли пасе, Катерина воду несе. Ой став Роман жартувати, З відер воду виливати. – Ой Романе, Романочку, Не лий воду на сорочку. Бо це вода не літняя... В мене мати нерідная. Бо це вода із Дунаю, Буде бити, добре знаю. Буде бити, ще й лаяти, Ще й Романом докоряти. – Де ж ти, доню, барилася, Що й вечерять спізнилася? – Налетіли гуси з броду, Сколотили мені воду. А я стала-постояла, Доки вода устояла. – Брешеш, доню, вбрехалася, Ти з Романом кохалася

Не моя вина - гурт Світозари

Изображение
Не моя вина  Текст пісні - Не моя вина Українська пісня Виконує: гурт Світозари Слова: М. Луків Музика: Ігор Яснюк Не моя вина, а моя біда, Що роки пливуть, як вода. Не о тій порі і не в тім саду, Я зустрів тебе молоду. Приспів: Чи то сум, чи то сміх на устах твоїх? І любить тебе й не любити гріх. Чи то сум, чи то сміх на устах твоїх? І любить тебе й не любити гріх. Що робити нам, як діяти нам? Не питай мене, я не знаю сам. Хай там будь, що будь і тюрма й сама, А забудь тебе в мене сил нема. Приспів (2) Чи то сум, чи то сміх на устах твоїх? І любить тебе й не любити гріх. Чи то сум, чи то сміх на устах твоїх? І любить тебе й не любити гріх. Не моя вина - Українська пісня

Червона рута - Олег Дудко

Изображение
Червона рута  Українська пісня  Слова і музика: Володимир Івасюк  Виконує: Олег Дудко Текст пісні в оригіналі Ти признайся мені, Звідки в тебе ті чари, Я без тебе всі дні У полоні печалі. Може, десь у лісах Ти чар-зілля шукала, Сонце-руту знайшла І мене зчарувала? Приспів: Червону руту Не шукай вечорами, - Ти у мене єдина, Тільки ти, повір. Бо твоя врода - То є чистая вода, То є бистрая вода З синіх гір. Бачу я тебе в снах, У дібровах зелених, По забутих стежках Ти приходиш до мене. І не треба нести Мені квітку надії, Бо давно уже ти Увійшла в мої мрії. Приспів Червону руту Не шукай вечорами, - Ти у мене єдина, Тільки ти, повір. Бо твоя врода - То є чистая вода, То є бистрая вода З синіх гір. Червона рута Українська пісня Червона рута пісня 

Стоїть гора високая - Олег Дудко

Изображение
Стоїть гора високая  Українська народна пісня  Слова:Леонід Глібов Музика: Микола Лисенко ? Виконує: Олег Дудко Текст пісні оригіналу Стоїть гора високая, Попід горою гай, гай... Зелений гай, густесенький, Неначе справді рай! Під гаєм в’ється річечка, Як скло, вода блищить, Долиною зеленою Кудись вона біжить. Край берега у затишку Прив’язані човни, Там три верби схилилися, Мов журяться вони. Що пройде красне літечко, Повіють холода, Осиплеться з них листячко І понесе вода. Журюся й я над річкою... Біжить вона, шумить, А в мене бідне серденько І мліє, і болить. Ой річенько, голубонько! Як хвилечки твої, Пробігли дні щасливії І радощі мої! До тебе, люба річенько, Ще вернеться весна, А молодість не вернеться, Не вернеться вона!.. Стоїть гора високая, Зелений гай шумить, Пташки співають голосно, І річенька блищить... Як хороше, як весело На білім світі жить!.. Чого ж у мене серденько І мліє, і болить? Болить воно та журиться, Що вернеться весна, А молодість не вернеться, Н...

Володимир Зеленський збудував ракетний комплекс Нептун

Изображение
Ракетний комплекс Нептун Володимир Зеленський побудував ракетний комплекс Нептун. Р-360 «Нептун» - це українська протикорабельна крилата ракета. Розроблена в київському конструкторському бюро «Луч». Розробку ракети Україна розпочала в часи Петра Олексійовича Порошенка в 2014 році, коли Україна втратила велику частину свого флоту в Криму.  Ракета призначена для знищення кораблів водотоннажністю до 5000 тон. Тип бойової частини ракет осколко - фугасний і має бойову частину масою 150 кг.  Ракета розвиває  швидкість до 900 км/год, і здійснює політ на над малих висотах — кілька метрів над рівнем моря. Ракета може маневрувати під час польоту, Дальність польоту  до 280 км. Низька політна висота ракети робить ракету невидимою для багатьох радарів. Ракета має голівку самонаведення.  Вона має надвисокі кути огляду  здатна побачити та захопити ціль на відстані у 50 км. У  2020 року береговий наземний  комплекс  «Нептун»  прийнятий на озброєння Збро...

Біографія Северин Палидович

Изображение
Северин Палидович Біографія  Біографія: Северин-Мстислав-Ігор Палидович народився 17 березня 1938 року в селі. Гостів, тепер Тлумацький район, Івано-Франківська область. Батьки Северина працювали у Львівському оперному театрі, тато був диригентом і музикантом в оркестрі, композитором, а мама  артисткою, співачкою і танцівницею, гарно співала пісні.   У кінці війни, коли вже наступала Червона армія, сім'я Палидовичів подалася зі Львова на Захід, де опинилася в німецькому концтаборі, звідки через декілька місяців їх звільнили американські військові. Сім'я Палидовичів потрапила в американську окупаційну зону і залишилася в Західній Німеччині, життя було важким і  у 1949 році переїздить на постійне проживання в США .   Навчався  Северин у Єльському університеті, закінчив німецьку та російську філологію. Працював вчителем, згодом директором школи у Кліфтоні.   Окрім педагогічної діяльності Северин Палидович, займається  музикою та концертною діяльністю...

Сотня Сіроманців і Марш Сіроманців

Изображение
Сотня Сіроманців  Розповідь про пісню і про однойменну сотню  Сіроманців.  Пісня "Марш Сіроманців" вперше була опублікована  4 березень 1945 року  у  журналі "Повстанець". Хто автор цього твору невідомо, можливо в майбутньому  ми узнаємо  хто написав цю повстанську пісню.  Сотня Сіроманців Під назвою "Сіроманці" виступала сотня УПА, що входив до складу Воєнної округи (ВО) - УПА -Захід. Командиром сотні "Сіроманців" був Дмитро Карпенко ( псевдо Яструб). У жовтні 1943 року сотня «Сіроманців» була скерована на північно-західні терени Галичини для боротьби з польськими загонами АК, які рухались на схід. Також сотня брала участь в боях проти німецьких окупантів. Перший бій з німцями відбувся восени, біля села Болехів у 1943 році. Для зимівлі на пару місяців, у 1943-44 роках, відділ Сіроманців зупинився на Рогатинщині, недалеко сіл Дичок, Яглуша, Мелни та Виспи. Табір розташувався на безліссі, яке називалося «Золота поляна». У другій...

Розповідь про автора пісні - Заграй ми цигане старий

Изображение
Автор пісні  Заграй ми цигане старий Розповідь про автора пісні Заграй ми цигане старий. Пісню «Заграй ми цигане старий» написав український письменник, композитор, музично-культурний діяч, православний священик, педагог, редактор часописів Буковини, пан Сидір Воробкевич. Сидір Воробкевич За іншою версією, автор пісні «Заграй ми цигане старий» є румунський поет, пан Джордже Кошбук, який написав вірш «Să-mi cânţi cobzar bătrân», як стверджують румунські джерела пан Воробкевич переклав твір на українську мову. Точно встановити авторство твору складно, так як пройшло багато часу і кожен народ воліє бачити у цій народній пісні свою пісню. Як там не було, але фактом є те, що ця пісня є народною піснею, як в Румунії так і в Україні. Народився Сидір Воробкевич, 5 травня 1836 року, в Чернівцях, у родині вчителя філософії і богослов'я. Залишившись у дитинстві круглим сиротою, разом із сестрою і молодшим братом Григорієм, виховувався дідом і бабою в містечку Кіцмані, де здобув...

Біографія Петренко Михайло

Изображение
Петренко Михайло  біографія   Пісня - Взяв би я бандуру і біографія Петренко Михайло Миколайович.  Вірш до пісні "Взяв би я бандуру", написав мешканець міста Слов’янська, український поет, Петренко Михайло Миколайович. Народився, Петренко Михайло Миколайович у 1817 році, помер в 1862 році. Петренко Михайло, написав багато різних ліричних віршів, на деякі його вірші була написана музика. Він також є автором всім відомої пісні "Дивлюсь я на небо та й думку гадаю". Його твір - Дивлюсь я на небо, який був опублікований в 1841 році, зазнав деяких змін і відрізняється від оригінального твору. Оригінальний твір Петренка, мав назву "Недоля" і трохи інший текст. Зміну твору "Недоля", приписують Тарасу Шевченку, він його трохи переписав із таким текстом появилас ь у країнська народна пісня   "Дивлюся на небо та й думку гадаю". На відміну від пісні "Дивлюся на небо та й думку гадаю", пісня "Взяв би я бандуру" зазнала зн...

Біографія Яраслав Васильович Барнич

Изображение
Біографія Яраслав Барнич Біографія:  30 вересня 1896 року, у селі Балинці на Коломиї, народився Яраслав Васильович Барнич, який стане відомим композитором,скрипалем і педагогом. Його найвідоміший твір, який знають всі, це пісня "Гуцулка Ксеня". Навчався Ярослав, в Коломийській гімназії. 1914 році, вступив добровольцем до легіону Українських Січових Стрільців. У жовтні 1915 року, склав гімназійний іспит зрілості перебуваючи на службі в УСС у Відні. У 1916 році, пан Ярослав Барнич разом із композиторо Михайлом Гайворонським, організовує струнний квартет Українських Січових Стрільців, до складу якого увійшли Антін Баландюк і Роман Лесик. Після першої світової війни, з 1921 по 1924 рік, він диригував у місті Львові в Українському театрі товариства "Бесіда" під керівництвом Йосипа Стадника, там у Львові, закінчив Львівський вищий музичний інститут імені Миколи Лисенка. ​ Працював в Ужгороді, був диригентом оркестру місцевого театру, в Самборі вчителював. В 1929 р...

Автор пісні - Віє вітер віє буйний

Изображение
Віє вітер віє буйний автор пісні  Біографія Олександр Корсун. Існує декілька пісень з подібною назвою «Віє вітер віє буйний» але ці пісні мають різні тексти і трохи різні назви. Одну з пісень під назвою «Віють вітри віють буйні » використав в своїй п'єсі «Наталка Полтавка» Іван Котляревський. Авторство цієї пісні, приписують Марусі Чурай, дійсно пісню з п’єси «Наталка Полтавка» могла написати лише жінка. Існує інший варіант пісні «Віє вітер віє буйний» яку написав український поет і письменник Олександр Олексійович Корсун. Олександр Корсун, народився 8 червня 1818-го року, на Таганрогщині, в родовому маєтку Богданівська Антипівка (тоді Ростовського повіту Катеринославської губернії). Рід Корсуна, хоч і був дворянським, походив він із запорізьких козаків. «Я за предками щирий запорожець» згадував Олександр Корсун у своїх спогадах. Навчався, Олександр Корсун, у Таганрогській гімназії, яку закінчив з відзнакою. Трохи працював на Таганрогській митниці, а 1837-го року, скла...

Біографія - Мілла Йовович

Изображение
Мілла Йовович Біографія - Мілла Йовович. Мілла Йовович - американська акторка, співачка, модель, модельєр. Народилася 17 грудня 1975 року у Києві. Її мати Галина Логінова познайомилася з батьком Богданом Йововичем, який будучи громадянином Сербії, в той час, навчався на лікаря-терапевта в Київському медичному інституті за програмою навчання іноземних студентів. Мати, Галина Логінова, закінчила в Дніпропетровську школу, потім в 1972 році. закінчила Всесоюзний державний інститут кінематографії, після отримання диплома знову повернулася в Україну і працювала акторкою з 1973-1980 рік на кіностудії ім. Довженко. Мілла Йовович перші п'ять років провела в Україні. Перші п'ять років свого дитинства жила з матір'ю в Києві на вулиці Богомольця. В січні 1981 року з матір'ю емігрувала в США, через те, що батьку (сербу за походженням) не дали візу в СРСР. Сім'я Мілли Йовович побула спочатку в Лондоні, а потім переїхала в Лос-Анджелес в США. Вищої освіти не здобула, але...

Запорізький марш - Адамцевич Євген Олександрович

Изображение
Адамцевич Євген Олександрович Запорізький марш  Автором "Запорізького маршу" вважають, бандуриста, кобзаря, виконавця українських народних пісень Адамцевича Євгена Олександровича. Адамцевич Євген Олександрович скомпонував твір з використанням мелодії української народної пісні «Ой на горі та й женці жнуть». Сам на тему цього твору він писав "Тепер відносно Запорізького маршу. 1926 року я почув мелодію, першу частину від кобзаря Положая Івана Кириловича, другу частину мажорну сам склав, і з'єднавши до купи, дав назву Запорозького маршу". Твір було написаний в 1926 році, але відомим широкому загалу він став у 1969 року. У 1969 році, Запорізький марш було вперше виконано на концерті в Київському оперному театрі імені Тараса Шевченка, там його Євген Адамцевич виконав публічно. Твір у варіанті Адамцевича, звучав інакше, обробку твору зробив, керівник Національного академічного оркестру народних інструментів України, композитор, пан Гуцал Віктор Омелянович. ...