Антирадар

Коротенька біографія Олександр  Іванович  Смик  Коротенька біографія автора :  Автор пісні "Сніги" український співак і композитор Олександр Смик. Смик Олександр Іванович, народився 26 жовтня 1957 року, в селі Грузьке Кролевецького району Сумської області. Український бард, драматург. Член національних спілок України: театральних діячів, кобзарів, журналістів та учасник Всеукраїнської музичної спілки. Закінчив у 1977 році, Рівненський Державний Педінститут (педагогічний факультет) а в 1983 році, закінчив Київський Університет імені Тараса Григоровича Шевченка. Олександр Смик Автор концептуальних розробок музичних фестивалів: "Тарас Бульба" "Вивих" "Повстанські ночі" "Лаба", "Золоте підпілля" "Зелений цвіт - цвіт надії" "Кобзарські сезони Волині". Організатор першого приватного Будинку творчості "Потік Ірва". Живе і працює у місті Тернополі і місті Кременці Тернопільської області. Автор іде...

Сумний святий вечір в 46 році Колядка - Сумний Святий Вечір в 46 році. Слова і музика : народні Виконує: Наталя Бунь Текст пісні  Сумний Святий Вечір В сорок шостім році, По всій Україні, Плач на кожнім кроці. Села руйнували, По тюрмах саджали, Так Московії катюги Україну мордували. В кайдани кували, Щоб ми їх носили, Люд невинний тисячами Заганяли у могили. Сіли до вечері мати з діточками, Замість мали вечеряти Вмились дрібними сльозами. Заплакану матір Діточки питають Мамо, мамо де наш тато З нами чом не вечеряють. Тато наш далеко В холоднім Сибіру, Споминає Святий Вечір, Українську нашу віру. Споминає волю, Переносить муки, А його зболіле серце Плаче від розлуки. Ісусе наш Боже, Зглянься Ти над нами, Дай побачити всіх рідних За святковими столами. А в боях померлих, Наших всіх Героїв, Прийми Боже милосердний, Жити вічно в Царстві Твоїм. Сумний Святий Вечір В сорок шостім році, По всій нашій Україні, Плач на кожнім кроці. Сумний святий вечір в сорок шостім році Сумний святий в...

Погляд на пісню  Їхали козаки із Дону додому  Погляд на пісню: Існує в нас весільна традиція, ставити в хаті соснове весільне гільце і його підпалювати. Така весільна традиція оспівується і в пісні "Горіла сосна палала". Горіла сосна палала. Під нею дівчина стояла Русяву косу чесала . В давні часи наречені йшли до лісу збирали там сосновий хмиз і виплітали весільне гільце, це гільце прикрашали різними прикрасами, як ялинку на новий рік. Кріпили на сосні маленькі свічки і ці свічки підпалювали з гори до низу, з низу до гори підпалювати свічки не можна, тільки з гори до низу і таким чином сосна палала. Ця весільна традиція збереглася і до цих днів,  і в деяких регіонах України цю традицію шанують. Подібна традиція оспівується у пісні "Їхали козаки ( козари ) з Дону додому". В пісні "Їхали козаки з Дону додому" оспівують весілля, там силою козаки видають Галю заміж  і її косу вони символічно прив'язали до весільного гільця  і за трад...

Невідомо хто написав пісню «Ой Морозе Морозенку славний наш козаче, за тобою Морозенку вся Вкраїна плаче..... ». Ми навіть довгий час не знали про якого Морозенка співають в цій пісні. Російська Імперія пробувала знищити пам'ять про наших національних героїв і робила все щоб ми їх забули. Тому в підручниках з історії часів СРСР про полковника Морозенка нічого не писали. Козак Морозенко, якого оспівує народна пісня це відомий в Україні шляхтич Станіслав Мрозовицький. Який проживав у селі Кровинка Теребовлянського району, на Тернопільщині. Станіслав народився в багатій родині і був шляхетного роду. Навчався він у Польському Краківському університеті і Падуанському університеті в Італії. Після закінчення навчання Станіслав служив при дворі короля Речі Посполитої. У 1638 році Станіслав Мрозовицький отримав звання полковника реєстрового козацтва, брав участь в багатьох військових походах і вірно служив королю Речі Посполитої аж до часів Хмельниччини. Батько Станіслава був одружений ...

 Микола Григорович Хвильовий  Біографія - Микола Григорович Хвильовий. Літературний псевдонім Миколи Григоровича Фітільова (1 (13) грудня 1893 р., с. Тростянець (нині райцентр Сумської області) – 13 травня 1933 р. Харків) – український письменник та організатор літературного життя. Народився Микола Григорович  Фітільов у сім'ї вчителів. Після закінчення початкової школи вступив до Богодухівської гімназії, в якій навчався до п'ятого класу. Після цього (1911 – 1916 рр.) він обіймав посаду писаря Рубльовської волосної управи (нині с.Велика Рубльовка Котелівського району Полтавської обл.). У 1916 році він склав екстерном іспити за повний курс гімназії і пішов добровольцем до армії, в якому перебував до осені 1917 року. На початку 1918 р. Микола Григорович Фітільов оселився в Богодухові, де мав службу в повітовій управі. Там він одружився з вчителькою Катериною Гащенко, там народилася їхня дочка Іраїда. Цього ж року вступив до Комуністичної партії України. На початку 1921 року...

Біографія Василь Гонтарський Біографія: Василь Гонтарський - народився 10 липня 1964 року. Український співак і музикант, автор пісень та ідейний натхненник гурту «Вася Club». У 1981році, закінчив київську школу № 201. З 1985 по 1987 рік служив в Радянській армії, стройбаті, був начальником їдальні. Закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка - Карого. У 1990 році  -  працював у Москві конферансьє, а  у 1991 році став дипломантом II фестивалю «Червона Рута»  у місті Запоріжжі. Мав дружину, з якою познайомився під час навчання у КНУТКТ. Прожив з нею у шлюбі шість років. Розлучився. Після розлучення подорожував і мандрував. Зокрема на півострові Ямал влаштувався в бригаду (тоді з материкової Росії тягнули залізницю до Північного океану). Через брак музикантів у тій місцевості, грав на весіллях свої пісні. 2001 року заснував гурт «Вася Club». Одна із композицій авторства Василя увійшла у саундтрек до фільму режисера Іван...

Чому українська пісня називається народною   Українська народна пісня   Не перший раз зустрічаю коментар, що народна пісня не являється народною. Люди чомусь вважають що пісня яка має автора не являється народною, на мій погляд це дивно. Такий коментар я отримав до пісні «Гей соколи» кліп якої зробив нещодавно. "Гей соколи" Більшість народних пісень мають автора, не існує пісні без автора, існують забуті автори пісень, яких ми втратили в наслідку якихось історичних подій або по іншим причинам. Народну пісню «Засвіт встали козаченьки» написала Маруся Чурай. Українську народну пісню «Розпрягайте хлопці коні» написав Іван Негребецький. Багато народних пісень написав Тарас Шевченко. Поети сучасності теж можуть написати пісню, яка може стати народною, правда цій пісні потрібно заслужити це звання. Пісня стає народною не тому що вона немає автора, а тому що вона живе в народі і передається з уст в уста, несе в собі культуру, традицію цього народу. Якщо поет с...

 Скоростріл куфайка пісня Анатолія Сухого  Коротенька біографія автора пісні.... Анатолій Сухий український композитор, співак і поет. Анатолій Сухий, написав багато різних творів «Я - Крук, чорний сотник УПА» «Неопалима купина» «Спи маленький козачок» також він заснував гурт Рутенія, який виконує його пісні. Пісня «Скоростріл куфайка» на мій погляд дуже вдала, вона нам розповідає про часи боротьби українського народу за свою незалежність і переносить нас в минуле. Народився, Анатолій Сухий на Тернопільщині у 1965 році. У 1982 році, поступив на фізичний факультет Київського Державного Університету (кафедра ядерної фізики). У 1983-го року, після закінчення 1-го курсу, був призваний до лав Радянської армії, і вже після 1985 року, після служби в армії, відновив навчання в університеті. Ще навчаючись в Університеті, Сухий почав писати свої пісні, він цікавився історією наших визвольних змагань, брав участь в різних студентських молодіжних організаціях «Громада», «Студент...

Я піду в далекі гори - Українська пісня Текст пісні - Я піду в далекі гори Слова і музика: Володимир Івасюк Виконує: Хорова капела -Дніпро Я піду в далекі гори, на широкі полонини І попрошу вітру зворів, аби він не спав до днини. Щоб летів на вільних крилах на кичери і в діброви І дізнавсь, де моя мила – карі очі, чорні брови. Мила моя, люба моя, світе ясен цвіт. Я несу в очах до тебе весь блакитний світ. Я несу любов-зажуру, мрію молоду, І цвітуть сади для мене, як до тебе йду. А як вітер з полонини прилетіти не захоче, Все одно знайду дівчину – чорні брови, карі очі. Перейду я бистрі ріки, і бескиди, і діброви І шляхи мені покажуть карі очі, чорні брови. Мила моя, люба моя, світе ясен цвіт. Я несу в очах до тебе весь блакитний світ. Я несу любов-зажуру, мрію молоду, І цвітуть сади для мене, як до тебе йду.